
Охтирська міська рада
Шосте скликання
Друга сесія
РІШЕННЯ
від 02.12.2010 р. Охтирка № 10-МР
Про затвердження регламенту Охтирської міської ради шостого скликання
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26, частини 13 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада вирішила:
1. Затвердити регламент роботи Охтирської міської ради шостого скликання (додається).
2. Рішення Охтирської міської ради п’ятого скликання від 12.04.2006 р. № 2-МР «Про регламент роботи Охтирської міської ради п’ятого скликання» зі змінами та доповненнями вважати таким, що втратило чинність.
Міський голова О.В.Касьяненко
Додаток
до рішення другої сесії
Охтирської міської ради
шостого скликання
від 02.12.2010 року № 10
РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ
ОХТИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
VІ СКЛИКАННЯ
Регламент Охтирської міської ради (надалі – Регламент) визначає засади діяльності міської ради, її депутатів, органів, посадових осіб, порядок підготовки та ведення пленарних засідань ради.
Регламент розроблений відповідно до Конституції України, вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Статуту територіальної громади міста Охтирка та інших актів чинного законодавства України.
Питання не врегульовані цим Регламентом регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами чинного законодавства України.
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Охтирська міська рада – представницький орган місцевого самоврядування
Охтирська міська рада (надалі – рада) – виборний представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, які визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста Охтирка та іншими нормативно-правовими актами, що не суперечать чинному законодавству України.
Рада та її посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України, керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України і цим Регламентом.
У сесійній залі ради на час пленарних засідань встановлюється державний прапор України і прапор міста.
Стаття 2. Прийняття Регламенту, внесення змін і доповнень до нього
Регламент ради затверджується не пізніше як на пленарному засіданні другої сесії ради більшістю голосів від загального складу депутатів міської ради.
У випадку прийняття законодавчих актів, в результаті яких може виникнути неузгодженість окремих положень цього Регламенту з діючим законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені вiдповiднi зміни та доповнення до Регламенту. До прийняття рішення сесії про внесення змін та доповнень в Регламент діють положення чинного законодавства України з питань місцевого самоврядування.
Iншi змiни та доповнення до Регламенту приймаються до розгляду міською радою з iнiцiативи постiйних комiсiй, голови ради, а такoж за вимoгoю бiльш нiж 1/3 від загальної кiлькостi обраних депутатiв.
Зміни і доповнення до Регламенту затверджуються рішенням ради, прийнятим більшістю депутатів від загального складу ради.
Пропозиції про внесення змін і доповнень до Регламенту ради підлягають обов’язковому розгляду профільною постійною комісією чи спеціально створеною радою робочою групою.
Стаття 3. Основні принципи діяльності ради
Діяльність міської ради базується на принципах:
– народовладдя;
– законності;
– гласності;
– колегіальності;
– поєднання місцевих і державних інтересів;
– виборності;
– правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених чинним законодавством;
– підзвітності і відповідальності перед територіальною громадою міста;
– державної підтримки та гарантій місцевого самоврядування;
– судового захисту прав місцевого самоврядування.
Г ласність роботи міської ради, постійних комісій, тимчасових контрольних комісій, робочих груп забезпечується шляхом відкритості засідань, висвітлення інформації про її діяльність в місцевих друкованих та електронних засобах масової інформації та на офіційному сайті ради, крім випадків передбачених чинним законодавством.
У ході відкритого засідання ради в залі засідань мають право бути присутніми крім депутатів, міського голови, секретаря міської ради, посадові особи виконавчих органів ради, органів виконавчої влади, акредитовані журналісти, що здійснюють телевізійну та фото зйомку, члени делегацій, що знаходяться в раді з офіційним візитом, а також особи, запрошені до участі в засіданні сесії ради.
Редакції друкованих засобів масової інформації, телерадіокомпаній мають право акредитувати своїх представників при раді на певний строк або на весь термін роботи ради. Акредитацію здійснює відділ організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради , який сприяє акредитованим представникам засобів масової інформації у здійсненні ними професійної діяльності, заздалегідь повідомляє їх про час проведення засідань, прес-конференцій та надає інформаційні матеріали, необхідні для ознайомлення громадськості з роботою ради, за винятком призначених для закритих засідань (закритого розгляду окремих питань порядку денного).
Порядок акредитації та діяльності представників засобів масової інформації у міській раді регламентується окремим положенням, яке затверджується радою.
У разі порушення законодавства про інформацію або цього Регламенту представником засобу масової інформації його може бути позбавлено акредитації на визначений термін або без такого.
Мовою роботи, діловодства і документації міської ради є державна українська мова.
Стаття 4. Закриті засідання міської ради
У разі необхідності міська рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання або про закритий розгляд окремих питань порядку денного.
Закрите засідання (закритий розгляд окремих питань порядку денного) проводиться згідно з протокольним рішенням міської ради про проведення закритого засідання (закритого розгляду окремих питань порядку денного).
На закритому засіданні (закритому розгляді окремих питань порядку денного) мають право бути присутніми міський голова, депутати, а також посадові особи міської ради, особи, присутність яких визнана міською радою необхідною. Головуючий на закритому засіданні (при закритому розгляді окремих питань порядку денного) повідомляє депутатам міської ради посади та прізвища запрошених осіб.
Стаття 5. Присутність на засіданнях ради
Персональні робочі місця в залі засідань відводяться для учасників засідання: депутатів міської ради, міського голови, секретаря міської ради, а також для першого заступника міського голови, заступників міського голови, керуючого справами виконкому, спеціалістів відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради, які забезпечують проведення засідання ради, представникам акредитованих засобів масової інформації.
Особи, запрошені для участі в розгляді питання порядку денного (автори проектів рішень, експерти), проходять до залу засідань за запрошенням особи, що головує на пленарному засіданні сесії.
Особи, що присутні на засіданні, не мають права займати робочі місця, призначені для осіб, перелічених в частинах 1, 2 цієї статті.
Забороняється в залі пленарного засідання користуватися засобами мобільного зв’язку, а також вносити до залу зброю.
Запрошені особи, що присутні на пленарному засіданні ради та її органів, мають утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, крім виступів у встановленому порядку, від поширення в залі матеріалів, що не стосуються питань порядку денного і не порушувати правила ведення пленарного засідання, передбачені даним Регламентом. У випадку недотримання вищезазначених правил такі особи за вказівкою головуючого на засіданні або за рішенням більшості від присутніх депутатів можуть бути видалені з приміщення, де проходить засідання.
Кількість запрошених осіб для участі в пленарному засіданні обмежується тільки кількістю місць у залі пленарного засідання.
Стаття 6. Запрошення на пленарне засідання ради
На засідання сесії ради можуть бути запрошені особи, присутність яких необхідна для розгляду питань порядку денного, а також особи, запрошені депутатом, міським головою, секретарем міської ради, постійною комісією чи тимчасовою контрольною комісією ради.
Заявки для оформлення дозволу на присутність осіб, запрошених депутатом ради, постійними чи тимчасовими контрольними комісіями ради, подаються ними секретарю ради не пізніш як за два робочі дні до проведення пленарного засідання сесії ради для опрацювання та складання остаточного списку запрошених на пленарне засідання. У день засідання сесії ради дозвіл на присутність запрошених осіб, не включених до списку запрошених, надається міським головою, секретарем міської ради.
Головуючий на пленарному засіданні ради повідомляє депутатам про офіційно запрошених осіб, присутніх на засіданні.
Стаття 7. Склад ради
Загальний склад ради визначається обласною радою відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів».
Стаття 8. Повноважність ради
Рада є повноважною, якщо обрано не менше ніж дві третини депутатів від її загального складу, повноваження яких визнано міською виборчою комісією.
У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів рада є повноважною за наявності більше половини депутатів від її загального складу.
Стаття 9. Строк повноважень ради
Строк повноважень ради визначається Конституцією України. Повноваження ради починаються з моменту офіційного оголошення міською виборчою комісією на першій сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
У разі, якщо до ради наступного скликання обрано менше двох третин її складу, Охтирська міська рада шостого скликання продовжує здійснювати свої повноваження до обрання необхідної кількості депутатів.
Стаття 10. Повноваження ради
Рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесенні Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Стаття 11. Скликання новообраної ради на перше засідання
Перша сесія новообраної міської ради скликається міською виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повно важність складу ради.
Стаття 12. Підготовка першого засідання ради нового скликання
Проведення першої сесії новообраної ради готується відповідною виборчою комісією.
Виборча комісія формує порядок денний першого засідання новообраної ради. Вказаний порядок денний доводиться до відома депутатів та населення не пізніше ніж за три дні до першої сесії.
Стаття 13. Відкриття та ведення першого засідання міської ради нового скликання
Першу сесію міської ради відкриває і веде голова відповідної виборчої комісії.
Голова виборчої комісії інформує раду про результати виборів депутатів та міського голови і визнання їх повноважень.
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ
Стаття 14. Форми роботи ради
Рада проводить роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
У період між сесіями можуть проводитися: засідання постійних комісій, засідання тимчасових контрольних комісій, депутатських груп та фракцій та інших, утворених радою органів .
Стаття 15. Планування роботи ради
Діяльність ради здійснюється відповідно до планів, які затверджуються радою на рік.
План роботи ради визначає основні напрямки діяльності ради та її органів, організаційні форми вирішення поставлених завдань та містить перелік основних організаційних заходів та виконавців.
Пропозиції щодо плану роботи ради вносяться міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом, управліннями та відділами ради не пізніше ніж за 30 днів до закінчення поточного року і надаються до відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради. Узагальнення, організація і попередній розгляд на засіданнях постійних комісій, внесення на розгляд пленарних засідань ради здійснюється секретарем ради.
По закінченні року на пленарному засіданні ради секретар міської ради доповідає про виконання плану роботи. У випадку невиконання певного пункту плану рада приймає відповідне рішення про перенесення терміну його виконання або про виключення з плану роботи.
Контроль за формуванням і виконанням планів роботи постійних комісій міської ради покладається на секретаря ради, який один раз в квартал інформує раду про виконання постійними комісіями ради плану роботи, оцінює ефективність роботи постійних комісій ради, вносить відповідні пропозиції.
Стаття 16. Чергові сесії ради
Чергові сесії ради скликаються міським головою в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок – не рідше одного разу на місяць.
Сесія ради повинна бути також скликана міським головою за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради або за пропозицією виконавчого комітету ради у двотижневий строк.
У разі немотивованої відмови міського голови або неможливості його скликати сесію сесія ради скликається секретарем міської ради:
а) відповідно до доручення міського голови;
б) якщо міський голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради або її виконавчого комітету;
в) якщо сесія ради не скликається міським головою у строк, передбачений Регламентом.
У випадку, якщо сесія не скликана відповідно до частини 2 цієї статті, сесія ради може бути також скликана депутатами ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Для підготовки сесії міський голова може створювати з числа депутатів робочу групу. У роботі робочої групи за її рішенням можуть брати участь спеціалісти.
Стаття 16/1. Позачергові сесії ради
Позачергова сесія, з зазначенням порядку денного, скликається міським головою за необхідністю. Мотивовані пропозиції щодо скликання позачергової сесії, підписані ініціаторами, разом з проектами рішень, що надаються для розгляду, направляються міському голові. Повідомлення депутатів про скликання позачергової сесії здійснюється не пізніш ніж за один день до початку сесії. Документи на позачергову сесію надаються депутатам під час їх реєстрації.
Стаття 17. Доведення до відома рішення про скликання сесії ради
Розпорядження міського голови або повідомлення секретаря міської ради про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів ради і населення міста не пізніше як за 10 днів, а у надзвичайних випадках, що потребують термінового рішення ради, – не пізніше як за день до пленарного засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд міської ради.
Стаття 18. Правомочність ради
Правомочний склад ради – кількість депутатів, обраних до ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.
Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
На початку роботи пленарного засідання ради, до обрання лічильної групи, підрахунок голосів при голосуванні здійснюють члени постійної комісії з питань правової політики, місцевого самоврядування та депутатської етики.
Стаття 19. Порядок відкриття та ведення сесії
Пленарне засідання сесії ради відкриває і веде міський голова, а у випадках, передбачених частиною 3 статті 16 Регламенту, – секретар міської ради.
У випадку, передбаченому частиною 4 статті 16 цього Регламенту, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів.
На початку кожного пленарного засідання сесії ради головуючий інформує депутатів про осіб, присутніх на засіданні, про виконання рішень попередніх сесій ради, а також надає можливість депутатам, представникам депутатських фракцій та груп час до п’яти хвилин на проголошення заяв з невідкладних питань. Рада приймає цю інформацію «до відома» без обговорення.
Стаття 20. Лічильна група (комісія) та секретаріат
Секретаріат сесії ради та лічильна група (комісія) утворюються на час проведення сесії ради.
Секретаріат створюється на час проведення пленарного засідання ради у складі двох депутатів ради та розпочинає свою роботу з початку засідання сесії ради. Секретаріат обирається відкритим голосуванням списком чи персонально з урахуванням пропорційного представництва депутатських фракцій за пропозицією головуючого на засіданні ради або депутатів щодо персонального складу рішенням більшості від присутніх депутатів на пленарному засіданні ради.
Секретаріат сесії міської ради виконує такі функції:
1) реєструє записки з проханням надання слова для виступу в обговоренні питань, які розглядаються радою;
2) веде облік депутатів, які беруть участь в обговоренні проектів рішень;
3) реєструє та вносить зміни до проектів рішень, які вносяться для розгляду на пленарному засіданні сесії, або за рішенням ради передає проекти рішень на доопрацювання відповідним постійним комісіям;
4) реєструє повідомлення, пропозиції, клопотання депутатів, постійних комісій, депутатських груп і фракцій.
Черговість виступів у дискусії (дебатах) визначається порядком надходження заявок до секретаріату сесії.
Для підрахунку голосів під час проведення відкритого голосування рада на початку пленарного засідання обирає з числа депутатів лічильну групу (комісію), затверджує її голову і секретаря.
Лічильна комісія обирається персонально або за списком з урахуванням пропорційного представництва депутатських фракцій. Якщо щодо запропонованого персонального складу лічильної комісії від депутатів не надійшли заперечення, рішення про їх обрання приймається відкритим голосуванням без обговорення.
Лічильна комісія утворюється у випадку, якщо необхідно здійснити підрахунок голосів при прийнятті рішень відкритим та таємним голосуванням у способи, визначеними статтею 34 цього Регламенту.
Лічильна комісія при проведенні таємного голосування організує проведення голосування бюлетенями. Голова лічильної комісії перед голосуванням представляє депутатам форму бюлетеня, його зміст і роз’ясняє порядок його заповнення. Лічильна комісія самостійно здійснює підрахунок голосів, оформляє відповідні протоколи й оголошує результати голосування на пленарному засіданні сесії ради.
Стаття 21. Порядок встановлення числа депутатів, що присутні на засіданні ради
Кількість депутатів, присутніх на засіданні ради, визначається тільки за результатами табельної реєстрації.
Табельна реєстрація депутатів під розпис починається перед кожним засіданням і проводиться до його закінчення із зазначенням часу реєстрації кожного депутата.
Реєстрація депутатів проводиться головуючим на сесії перед початком пленарного засідання та перед поіменним голосуванням з будь-якого питання за необхідністю.
Депутат не має права вимагати скасування своєї реєстрації або відзивати свій підпис в табелі реєстрації.
Стаття 22. Тривалість засідань ради
Пленарне засідання, як правило, проводиться у робочі дні тижня та розпочинається о 09 годині і закінчуються не пізніше 18 години, якщо не буде прийнято іншого рішення. Перерва в роботі засідання здійснюється через кожні дві години тривалістю до 20 хвилин. Перерва на обід, як правило, з 13 до 14 години.
Рішенням ради може бути встановлено інший час та день роботи сесії ради.
Більшістю голосів від загального кількісного складу депутатів робота пленарного засідання може бути припинена, продовжена в терміни та дні, визначені радою, а також перенесена в постійні комісії.
Стаття 23. Оголошення позачергової перерви в засіданні ради
За пропозицією головуючого на пленарному засіданні, з ініціативи однієї п’ятої від присутніх депутатів або депутатської фракції рада може прийняти рішення про проведення позачергової перерви тривалістю до 30 хвилин.
Стаття 24. Тривалість виступів на засіданні ради
На засіданні ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово промовцям для доповіді, співдоповіді, виступів, заключного слова, заяв, резолюції, пояснень, зауважень, запитань, повідомлень та довідок, внесення пропозицій, поправок, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит особою, до якої був звернений депутатський запит, обґрунтування пропозицій чи поправок, відповіді на запитання, репліки, виголошення окремої думки.
Тривалість виступів з доповіддю, співдоповіддю та заключним словом встановлюється з урахуванням необхідного та достатнього часу для висвітлення питань, що обговорюються, але не більше години для доповіді, 20 хвилин для співдоповіді та 5 хвилин для заключного слова.
Для виступів при обговоренні питань порядку денного надається до 5 хвилин. Для повторних виступів з одного і того ж питання в дебатах, виступів при обговоренні проектів рішень, кандидатур, порядку ведення засідання, з мотивів голосування, заяв, внесення запитів, запитань, пропозицій, повідомлень та довідок – до 3 хвилин.
Для виступів із депутатськими запитами надається до 5 хвилин.
Головуючий має право за згодою більшості від присутніх на сесії депутатів продовжити час для виступу.
На прохання особи, що виступає, час може бути продовжено головуючим без обговорення за умови відсутності заперечень з боку депутатів.
Наприкінці пленарного засідання ради відводиться 30 хвилин для оголошення депутатами звернень, заяв, пропозицій громадян та їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення; заяв від депутатських фракцій; коротких (до 3 хвилин) заяв і повідомлень депутатів, депутатських запитів.
Виступи проводяться тільки з трибуни або від мікрофону, який знаходиться в сесійній залі.
Заяви про надання слова для виступу подаються в письмовій формі до секретаріату ради.
Стаття 25. Головуючий на засіданні ради
Засідання ради веде головуючий. Головуючий на засіданні ради визначається відповідно до статей 16, 19 даного Регламенту.
Під час ведення засідання у випадку необхідності міський голова має право передати ведення засідання до його закінчення секретареві міської ради без обговорення і має право в будь-який момент продовжити вести засідання.
Стаття 26. Права та обов’язки головуючого на засіданні ради
Головуючий на засіданні ради має право:
1) позбавити особу, що виступає, слова, якщо вона порушує вимоги цього Регламенту, виступає не за порядком денним, використовує образливі висловлювання;
2) звертатися за довідками до депутатів та посадових осіб;
3) зупиняти незаплановані дебати;
4) призвати депутата до порядку, запропонувати раді висловити учаснику засідання попередження;
5) перервати засідання у випадку виникнення в залі засідань надзвичайних ситуацій, а також грубого порушення громадського порядку.
При проведенні голосування головуючий на засіданні ради користується правами, встановленими статтями 34-36 даного Регламенту.
Головуючий на засіданні ради зобов’язаний:
1) дотримуватися даного Регламенту та забезпечувати його дотримання всіма учасниками засідання, дотримуватися порядку денного;
2) забезпечувати дотримання прав депутатів на засіданні ради;
3) забезпечувати порядок у залі засідань;
4) контролювати час, встановлений даним Регламентом для виступів, своєчасно нагадувати особі, що виступає, про сплив встановленого часу;
5) фіксувати всі пропозиції, що надійшли в ході засідання, та ставити їх на голосування, повідомляти результати голосування;
6) виявляти шанобливе ставлення до учасників засідання, не допускати персональних зауважень та оцінок виступів учасників засідань;
7) заслуховувати (зачитувати) та ставити на голосування позачергово пропозиції депутатів з приводу порядку ведення засідання, у тому числі, свої особисті пропозиції;
8) брати до уваги повідомлення та роз’яснення представників постійної комісії з питань правової політики, місцевого самоврядування та депутатської етики.
Розділ ІІІ. правові форми діяльності ради:
нормотворча діяльність ради
Стаття 27. Загальні положення про рішення
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. На пленарних засіданнях приймаються рішення з питань, включених до порядку денного сесії ради та рішення з процедурних питань. Рішення з процедурних питань приймаються радою, фіксуються в протоколі пленарного засідання та як окреме рішення не виготовляються.
Рішення, які приймає рада є актами або нормативного або індивідуально-правового характеру. Прийняття рішень індивідуально-правового характеру за однорідними життєвими ситуаціями, може бути об’єднано в одне питання порядку денного сесії ради.
Рішення, прийняте з питання, не включеного до порядку денного, або таке, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили (повністю або в окремій його частині), або прийняте з перевищенням компетенції ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, є незаконним (повністю або в окремій його частині).
Рішення індивідуально-правового характеру, що передбачають здійснення певних дій конкретними особами та не виконані в передбачені рішенням строки, можуть бути в порядку контролю за виконанням рішень скасовані рішенням ради.
Основними видами нормативних документів є:
1) положення – нормативно-правовий акт, який встановлює структуру та функції певного органу або встановлює форми та умови здійснення певної діяльності;
2) порядок – нормативно-правовий акт, який встановлює процедуру застосування акту законодавства чи власного акту або визначає форми та умови здійснення діяльності;
3) інструкція – нормативно-правовий акт, який встановлює процедуру застосування акту законодавства чи власного акту, або функції, права та обов’язки окремих підрозділів, посадових осіб міської ради;
4) правила – нормативно-правовий акт, який містить узгоджену поєднанність правил поведінки службовців, громадян, установ та організацій в певній сфері.
Стаття 28. Проекти рішень
Проекти рішень ради готуються міським головою, секретарем ради, депутатами ради, постійними комісіями, тимчасовими контрольними комісіями, робочими групами та виконавчими органами ради, а також іншими суб’єктами нормотворчої ініціативи.
Проект рішення ради має бути стислим, суть документу повинна бути викладена чітко і виключати можливість неоднозначного тлумачення.
Текст проекту рішення ради має містити:
1) з аголовок, з зазначенням найменування ради, номеру скликання ради та номеру сесії; дати та місця прийняття рішення, назви питання, з якого приймається рішення ;
2) мотивувальну частину з обґрунтуванням мети і доцільності прийняття рішення, посилання на нормативно-правові акти (повна назва документа, номер розділу, глави, статті, частини, пункту, підпункту, абзацу), законними підставами для прийняття рішення (з посиланням на конкретні норми права).
В проектах рішень із соціально-економічних питань викладається аналіз стану справ і причин недоліків у розв’язанні відповідних проблем;
3) резолютивну частину в якій обов’язково містяться пункти, що передбачають:
– конкретні завдання виконавцям із зазначенням остаточних термінів їх виконання;
– точні назви організацій – виконавців;
– доведення до відома усіх зацікавлених підрозділів підприємств, установ, організацій та посадових осіб, у частині що їх стосується.
– додатки до проекту рішення (якщо на них є посилання в пунктах самого рішення) за підписом розробника проекту.
Також в резолютивній частині зазначається, при необхідності, доручення про контроль відповідній постійній профільній комісії, виконавцям (відповідним виконавчим органам ради) із зазначенням строків надання попередньої інформації про хід виконання рішення та остаточної інформації для вирішення питання для зняття з контролю.
4) погоджувальну частину в якій зазначається:
– ініціатор підготовки проекту рішення, із нанесенням відповідного підпису;
– узгоджувальні підписи осіб, визначені частиною 2 статті 30 цього Регламенту;
– висловлені зауваження та пропозиції (якщо такі є), враховані головним розробником;
– висловлені зауваження та пропозиції (якщо такі є), не враховані розробником.
Стаття 29. Суб’єкти нормотворчої ініціативи
Право нормотворчої ініціативи мають:
1) міський голова;
2) депутат (депутати) ради;
3) постійні комісії;
4) депутатські групи, фракції;
5) тимчасові контрольні комісії;
6) виконавчий комітет ради;
7) виконавчі органи ради;
8) загальні збори громадян.
Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Стаття 30. Підготовка питань для розгляду радою
Питання, що вносяться на розгляд міської ради, готуються їх ініціаторами: міським головою, постійними комісіями, депутатом (депутатами), виконавчим комітетом ради, виконавчими органами ради, загальними зборами громадян в порядку, передбаченому Статутом міста Охтирка. Підготовка питання включає розробку проектів рішень, складання довідок, інформацій, тощо.
Проекти рішень повинні відповідати чинному законодавству України, мати узгоджувальні підписи ініціатора його підготовки, юридичного відділу ради, голови (або особи, головуючої на засіданні) відповідної(них) постійної(них) профільної(них) комісії(й) на якій(их) розглядався проект рішення, секретаря міської ради, керівників зацікавлених органів і організацій, а в разі внесення проекту рішення виконавчим комітетом ради, виконавчим органом ради, ще й заступника (ів) міського голови, керуючого справами виконкому, відповідно до розподілу обов’язків.
Деякі проекти рішень (за вимогою міського голови) вносяться з пояснювальною запискою, за результатами проведення відповідними підрозділами, зацікавленими органами та організаціями всебічної експертизи, що містить необхідні розрахунки, обґрунтування і прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації, до якої, у разі потреби, може додаватися інформаційно- довідковий матеріал (таблиці, графіки тощо).
Якщо під час опрацювання проекту рішення виявлено необхідність внесення до нього істотних змін, проект повертається для доопрацювання та повторного візування керівниками зацікавлених органів та організацій.
У разі невідповідності проекту рішення чинному законодавству України юридичний відділ ради готує відповідний висновок.
Розробник проекту рішення робить доповідь на пленарному засіданні ради. Ініціатор розгляду питання, якщо він не готує проекту рішення, має право на співдоповідь.
Проекти рішень з планових питань, підготовлені і оформлені належним чином, у друкованому вигляді, в кількості не менше 5 примірників, та у електронному вигляді не пізніш як за десять днів подаються до відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради, який організовує попередній їх розгляд в постійних комісіях. Членам постійних комісій не пізніше ніж за два дні до дня проведення засідання постійної комісії надаються матеріали з питань винесених на розгляд комісії.
Для попереднього вивчення питань, розробки проектів рішень ради розпорядженням міського голови або рішенням ради можуть утворюватись підготовчі комісії і робочі групи.
Постійні комісії попередньо розглядають проекти рішень на своїх засіданнях і за підсумками розгляду готують висновки у формі рішень, які додаються до проектів рішень за підписом голови постійної комісії. До проектів рішень можуть додаватись пропозиції депутатів, витяги з протоколів постійних комісій за підписом спеціаліста відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради , який відповідає за ці питання, фахівців інших структурних підрозділів ради. Після внесення змін і доповнень до проектів рішень не пізніш ніж за 5 днів до пленарного засідання проекти рішень в кількості 40 примірників подаються до відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради.
Прискорений порядок підготовки питань до розгляду на сесії ради допускається за згодою міського голови чи секретаря міської ради, за письмовим обґрунтуванням автора(рів) щодо необхідності прийняття рішення в терміновому порядку та за погодженням з головою (заступником голови) профільної постійної комісії. Завізовані проекти рішень та довідкові матеріали у цьому випадку подаються депутатам після попереднього розгляду питання профільною постійною комісією не пізніше як за день до початку сесії.
Необхідні для роботи під час пленарного засідання документи надаються депутатам не пізніш як за три доби до початку його роботи, у виняткових випадках не пізніш як за добу до початку пленарного засідання.
Ініціатор розгляду питання радою у випадку, коли він сам готує проект рішення, має право зняти це питання з розгляду і припинити процедуру його погодження на будь-якому етапі звернувшись до голови ради.
Стаття 31. Порядок денний сесії ради, його формування та затвердження
Порядок денний – це перелік питань, сформований міським головою в порядку, передбаченому цим Регламентом, що виноситься на розгляд сесії ради.
Порядок денний сесії ради має містити інформацію про назву, порядковий номер та доповідача.
Пропозиції щодо проекту порядку денного сесії ради вносяться особами, зазначеними у статті 29 цього Регламенту.
Пропозиції з питань порядку денного сесії ради подаються шляхом подання підготовлених та погоджених проектів рішень у порядку, передбаченому статтею 28 цього Регламенту.
Проект порядку денного сесії ради вноситься міським головою на затвердження радою.
«За основу» приймається проект порядку денного, який включає в себе перелік тільки тих питань, які пройшли процедуру попереднього розгляду в раді. Проект порядку денного вважається прийнятим «за основу», якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на пленарному засіданні ради депутатів.
Якщо порядок денний не прийнятий «за основу», на голосування ставиться окремо кожен пункт порядку денного. Прийняті сесією ради пункти включаються до порядку денного сесії, і він вважається прийнятим «в цілому».
Депутатські запити вносяться до порядку денного сесії без голосування.
«В цілому» приймається проект порядку денного більшістю від присутніх на пленарному засіданні ради депутатів.
Якщо проект порядку денного «в цілому» не прийнято, він ставиться на голосування «по пунктах». Порядок денний, сформований з прийнятих пунктів, вважається прийнятим «в цілому».
Послідовність розгляду питань порядку денного сесії визначає рада.
Стаття 32. Обговорення питань порядку денного на пленарному засіданні ради
Рішення міської ради приймаються після обговорення питань порядку денного.
Процедура обговорення питань на пленарному засіданні включає:
1) доповідь суб’єктів нормотворчості – ініціаторів внесення пропозиції, запитання доповідачу і відповіді на них;
2) співдоповідь визначеного профільною постійною комісією чи тимчасовою контрольною комісією співдоповідача, запитання співдоповідачу і відповіді на них;
3) виступи депутатів – членів профільної постійної комісії чи тимчасової контрольної комісії з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона не була надана депутатом разом з висновком відповідної постійної комісії чи тимчасової контрольної комісії;
4) виступи по одному представнику від кожної постійної комісії, тимчасової контрольної комісії, до яких, крім профільної (головної) постійної чи тимчасової комісії, направлявся проект рішення міської ради, у випадку, якщо висновки цих комісій не були надані депутатам;
5) виступи представників депутатських груп та фракцій, депутатів;
6) оголошення головуючим на пленарному засіданні про припинення обговорення.
Обговорення питання припиняється в разі вичерпання встановленого ліміту часу або за рішенням більшості присутніх на сесії депутатів. При порушенні питання про припинення обговорення головуючий інформує депутатів про кількість записаних і тих, хто вже виступив, з’ясовує, хто наполягає на виступі ;
7) заключне слово доповідача (співдоповідачів);
8) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування.
Стаття 32/1. Питання порядку денного «Різне»
Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання сесії ради депутатам надається право виступити у «Різному». У «Різному» один із членів секретаріату сесії оголошує звернення, заяви, що надійшли під час пленарного засідання сесії ради.
Головуючий на засіданні може особисто дати роз’яснення з депутатського питання або доручити надати відповідь відповідному фахівцю.
Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
Рішення з питань, обговорюваних у «Різному», не приймаються.
Стаття 33. Виступ на пленарному засіданні ради
Заяви про надання слова для виступу можуть подаватись в письмовій формі головуючому на пленарному засіданні. Головуючий надає слово для виступу також депутатам, які виявили бажання виступити підняттям руки.
Слово для виступу особі, що не є депутатом, може бути надане головуючим за рішенням більшості присутніх на сесії депутатів.
Виступи проводяться тільки з трибуни або від мікрофона в сесійній залі і лише з дозволу головуючого на засіданні .
Під час виступу міський голова, депутат міської ради та інші особи не повинні допускати образливих висловлювань, використовувати у публічних виступах недостовірні або не перевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів.
Депутат може виступити з одного питання не більше двох разів.
Стаття 34. Види та способи голосування
Рішення ради приймаються більшістю голосів від загального складу ради шляхом відкритого, поіменного або таємного голосування. Таємне голосування обов’язкове у випадках обрання секретаря міської ради і прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови.
Відкрите голосування здійснюється шляхом підняття руки.
3 ініціативи більшості від присутніх на пленарному засіданні сесії депутатів може проводитись поіменне або таємне голосування.
Поіменне голосування проводиться шляхом опитування депутатів ради головуючим на пленарному засіданні сесії згідно з алфавітним списком депутатів ради.
Таємне голосування здійснюється шляхом подачі бюлетенів без ідентифікації депутата, що заповнив цей бюлетень, в порядку встановленому цим Регламентом.
Рішення з процедурних питань (зміна черговості розгляду питань, надання слова особі, яка не є депутатом, продовження часу для виступу) приймається більшістю від присутніх на пленарному засіданні сесії депутатів.
Стаття 35. Організація, проведення таємного голосування та встановлення його результатів
Для проведення таємного голосування шляхом подачі бюлетенів і становлення його результатів рада відкритим голосуванням обирає лічильну комісію в кількості п’яти чоловік, з урахуванням принципу пропорційного представництва та чисельності депутатських фракцій та груп.
До лічильної комісії не можуть входити депутати, чиї кандидатури висунуті на посади, що обираються, призначаються та затверджуються шляхом таємного голосування.
Лічильна комісія обирає зі свого складу голову і секретаря комісії. Рішення лічильної комісії приймаються більшістю голосів членів комісії.
Перед початком голосування лічильна комісія:
1) визначає зміст і форму бюлетенів (з наступним затвердженням радою), організує їх виготовлення в кількості, що відповідає фактичній чисельності обраних депутатів. У відповідному місці бюлетеня проставляються підписи голови та секретаря лічильної комісії;
2) перевіряє наявність кабін для таємного голосування;
3) опечатує скриньку для таємного голосування.
Лічильна комісія визначає час, місце і порядок організації голосування, доводить їх до відома всіх депутатів.
Лічильна комісія забезпечує умови для додержання таємниці голосування. Процедура таємного голосування має бути такою що унеможливлює застосування технологій контролю за волевиявленням депутатів (нанесення різними способами різних позначок на бланках бюлетенів, винесення і передавання бюлетенів іншим особам тощо).
Результати таємного голосування лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують усі її члени. Про результати таємного голосування голова лічильної комісії або уповноважений нею член доповідає н а пленарному засіданні, відповідає на запитання депутатів. Рада затверджує протокол лічильної комісії більшістю голосів депутатів, присутніх на сесії, після чого головуючий на пленарному засіданні оголошує прийняте за результатами таємного голосування рішення.
Лічильна комісія розглядає звернення депутатів, пов’язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні.
При виявленні порушень, допущених під час голосування, за рішенням простої більшості голосів депутатів, присутніх на сесії, проводиться повторне таємне голосування.
Обраним на посаду вважається кандидат, який набрав більше половини голосів від загального складу ради.
Стаття 36. Процедура голосування з питань, включених до порядку денного
Після обговорення питання включених до порядку денного засідання сесії ради головуючий ставить запитання, чи є у депутатів пропозиції, зауваження чи доповнення до проекту рішення.
Проект рішення, до якого не надійшли пропозиції та зауваження, одразу ставиться на голосування «в цілому».
Проект рішення, не прийнятий «в цілому», ставиться на голосування «за основу», і надалі застосовується процедура голосування, передбачена частинами 4 – 8 даної статті.
Проект рішення, до якого надійшли зауваження, ставиться на голосування «за основу».
Після прийняття проекту рішення «за основу» пропозиції і зауваження до нього можуть оголошуватися від мікрофона, а за вимогою головуючого подаються йому в письмовому вигляді.
Пропозиції і зауваження, що надійшли до проекту рішення, головуючий ставить на голосування в порядку надходження, з попереднім їх оголошенням. Після голосування пропозицій і зауважень проект рішення ставиться на голосування «в цілому».
Неприйнятий «в цілому» проект рішення ставиться на голосування «по пунктах». Спочатку голосуються пункти проекту рішення, прийнятого «за основу». Якщо зазначені пункти проекту рішення не приймаються сесією, ставляться на голосування інші редакції пунктів у порядку їх надходження.
Якщо ніяка редакція пункту проекту рішення не була прийнята, пункт виключається з проекту рішення, прийнятого «за основу».
Проект рішення, що складається зі схвалених сесією ради пунктів, вважається прийнятим «в цілому».
Якщо проект рішення не прийнятий «за основу», на голосування ставиться окремо кожен пункт проекту рішення з доповненнями, змінами, що надійшли. Проект рішення, що складається зі схвалених сесією міської ради пунктів, вважається прийнятим «в цілому».
Рішення щодо обрання посадових осіб ради та її виконавчих органів, затвердження яких віднесено до компетенції міської ради, приймається більшістю від загального складу ради після обговорення запропонованих кандидатур.
Якщо жоден з кандидатів не одержав необхідної кількості голосів, на розгляд сесії можуть бути представлені нові кандидатури. Повторне голосування по кандидатурах, не затверджених радою, не допускається без їх додаткового обговорення.
Якщо і після повторного обговорення жоден з кандидатів не одержав необхідної кількості голосів, рішення вважається неприйнятим, і питання переноситься на наступні засідання сесії.
Перед кожним голосуванням головуючий чітко формулює зміст пункту рішення, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, пропонує провести голосування по ньому. Після закінчення голосування «за основу», «в цілому», «по пунктах» і доповнень до проекту рішення головуючий оголошує повні результати голосування.
Після оголошення головуючим початку голосування ніхто не може його перебивати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
У разі порушення процедури голосування чи виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
Стаття 37. Прийняття рішень радою
Рішення ради приймаються на пленарному засіданні ради і вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального (кількісного) складу міської ради.
Рада в межах своїх повноважень приймає рішення з дотриманням наступного порядку:
1) прийняття проекту рішення «за основу»;
2) виступи з мотивів голосування (виступ з мотивів голосування має визначати позицію депутата щодо голосування «за», «проти», «утримався»);
3) голосування пропозицій, зауваження і доповнення;
4) прийняття рішення «в цілому».
За рішенням ради текст проекту рішення на пленарному засіданні може не оголошуватися, якщо він розданий депутатам.
Кожен депутат ради під час голосування має право одного голосу і голосує особисто. Голосування за інших депутатів не допускається.
Кожен депутат ради під час засідання сприяє співпраці, досягненню згоди.
На засіданні ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання і непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а в разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
Під час засідання депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, репліками, оплесками, вставанням тощо).
Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання, головуючий попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження головуючий за згодою більшості депутатів від загального (кількісного) складу ради може запропонувати депутату залишити залу до кінця засідання.
У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.
Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих питань, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова.
Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може в письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий надає депутатові слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування.
Пропозиції до проектів рішень надаються головуючому на пленарному засіданні в письмовій формі, редакційні правки – усно або письмово. Все це ставиться на голосування головуючим на пленарному засіданні. Пропозиція вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від загального (кількісного) складу міської ради.
Проекти рішень, під час розгляду яких міською радою були внесені поправки і доповнення, доопрацьовуються їх ініціаторами з урахуванням проголосованих і прийнятих поправок, і надаються у дводенний термін у вигляді віддрукованих належним чином рішень секретарю ради ініціаторами розгляду питання.
За необхідності рада утворює узгоджувальну комісію.
Рішення ради підписуються особою, яка головувала на засіданні, додатки до рішень підписуються секретарем міської ради.
Рішення ради, прийняті з питань, що були включені до порядку денного пленарного засідання, нумеруються та індексуються, наприклад: Рішення № 1-МР.
Виконання рішення ради може бути зупинено міським головою і внесено ним на повторний розгляд з обґрунтуванням зауважень. Рада повинна у двотижневий строк повторно розглянути проект цього рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами від загального складу ради, воно набирає чинності.
Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення шляхом публікації в одному з місцевих друкованих видань, якщо радою не встановлено інший строк введення цих рішень в дію, інші рішення, як правило, з моменту їх прийняття. Повідомлення про прийняття радою рішень нормативно-правового характеру та їх тексти розміщуються на офіційному сайті Охтирської міської ради.
Копії рішень надсилаються безпосередньо державним органам, організаціям, підприємствам та установам для організації їх виконання. На вимогу громадян їм може бути видано копії рішень ради.
Не підлягають оприлюдненню рішення ради, які містять про конкретних осіб інформацію, що відповідно до чинного законодавства України носить конфіденційний характер. Витяги з таких рішень надаються органам суду, органам прокуратури, органам внутрішніх справ, органам державної податкової служби, державним виконавцям, нотаріусам, органам Служби безпеки України та іншим органам державної виконавчої влади (їх посадовим особам), якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України, за письмовим запитом цих органів із зазначенням законних підстав для такого запиту (номерів конкретних справ, в зв’язку з розглядом яких виникла потреба в отриманні інформації), за підписом їх керівників або осіб, які їх заміщують станом на день здійснення запиту.
Копії рішень в електронному варіанті не пізніше як на третій день з дня прийняття надаються до відділу організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради для створення електронної бази даних міської ради.
Стаття 38. Протоколи пленарних засідань міської ради
Пленарні засідання міської ради протоколюються і записуються на електронний носій, який зберігається протягом одного року.
Після закінчення сесії ради протокол її пленарного засідання в чотирьох примірниках оформляється секретарем ради упродовж п’ятнадцяти днів.
В протоколі зазначаються такі дані:
1) найменування ради;
2) порядковий номер сесії;
3) дата та місце проведення пленарного засідання сесії;
4) загальний (кількісний) склад ради; число обраних депутатів до міської ради; число присутніх депутатів на пленарному засіданні і їх прізвища; список відсутніх депутатів з причиною їх відсутності, список посадових осіб, які брали участь в роботі пленарного засідання;
5) склад лічильної комісії;
6) регламент роботи пленарного засідання;
7) питання, що вносяться до порядку денного пленарного засідання, стислий зміст і результати обговорення кожного питання в тій послідовності, в якій вони розглядалися на пленарному засіданні із зазначенням:
– прізвищ і службових посад доповідачів і співдоповідачів;
– стислого змісту доповідей і співдоповідей;
– прізвищ депутатів, прізвищ та службових посад осіб, які не є депутатами міської ради і взяли участь в обговоренні питання, та стислий зміст їх виступів, результатів голосування при прийнятті рішення.
8) прізвища депутатів, які внесли запит або поставили питання доповідачам і співдоповідачам;
9) перелік усіх прийнятих рішень із зазначенням числа голосів, поданих «за», «проти» і таких, що «утрималися».
До протоколу додаються рішення, що були прийняті на пленарному засіданні.
Протокол оформляється державною мовою і підписується міським головою, у разі його відсутності – секретарем ради, а у виключних випадках депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на пленарному засіданні.
Протоколи пленарних засідань ради зберігаються у відділі організації ради, зв’язків з громадськістю, інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення міської ради
Розділ ІV. ДЕПУТАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 39. Виникнення і строк повноважень депутата ради
Повноваження депутата ради починаються з дня відкриття першої сесії ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів міською виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії ради наступного скликання.
Депутату ради видається посвідчення та нагрудний знак.
Повноваження депутата ради можуть бути достроково припинені відповідно до законодавства України.
У разі дострокового припинення повноважень депутата ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, здійснюються відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Спірні питання щодо виникнення повноважень депутата ради вирішуються в судовому порядку.
Стаття 40. Права та обов’язки депутата у раді та її органах
Депутат ради має право:
1) ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить;
2) обирати і бути обраним до органів ради;
3) пропонувати в установленому цим Регламентом порядку питання до розгляду радою та її органами;
4) вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
5) вносити в установленому цим Регламентом порядку для розгляду проекти рішень, інші документи, що приймаються радою та її органами;
6) висловлювати думку щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;
7) порушувати питання про недовіру органам, утвореним радою, особам, які входять до їх складу, а також особам, яких обрано, призначено або затверджено радою;
8) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
9) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що належать до компетенції ради;
10) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;
11) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
12) оголошувати на засіданнях ради та її органів у встановленому радою порядку тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення;
13) передавати право свого виступу щодо обговорення внесеного на розгляд ради питання іншому депутату за взаємною та особистою домовленістю;
14) має інші права, визначені Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад».
Депутат ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.
Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також цим Регламентом.
Депутат ради має такі обов’язки:
1) реєструватися на кожному пленарному засіданні ради брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень, виконувати доручення ради, її органів, голів постійних комісій;
2) бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів, до складу яких він входить;
3) у випадку неможливості бути присутнім на засіданні депутат повідомляє про це (із зазначенням причин) керівника відповідного органу ради;
4) додержуватися цього Регламенту, порядку денного, інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів, виконувати правомірні вимоги головуючого на засіданні;
5) не допускати особистих звернень до присутніх у залі засідань, крім як до доповідача (співдоповідача) та головуючого на засіданні;
6) інші обов’язки, визначені Законами України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами чинного законодавства України.
Стаття 41. Депутатський запит
Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території міста.
Депутатський запит може бути внесений депутатом ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради і розглядається першим питанням порядку денного. За результатами цього розгляду приймається рішення про направлення запиту до відповідного органу чи посадової особи.
По депутатських запитах може проводитись обговорення на сесії ради.
Всі депутатські запити, оголошені на пленарному засіданні ради, з відміткою секретаріату про дату оголошення запиту, реєструються та зберігаються у відділі організаційно-кадрової роботи та контролю.
Міський голова доводить текст запиту до відповідного органу чи посадової особи, до яких його звернуто.
Орган чи посадова особа, до яких звернуто запит, зобов’язані надати письмову відповідь із зазначених у запиті питань у строк не пізніше 2-х тижнів з дня оголошення запиту або в інший встановлений радою термін.
Відповідь на депутатський запит направляється до ради та на ім’я депутата, реєструється у відділі організаційно-кадрової роботи та контролю.
Відповіді на депутатські запити розглядаються на пленарному засіданні ради із прийняттям за результатами обговорення відповідного рішення ради.
Контроль за відповідним реагуванням на депутатський запит покладається на постійну комісії з питань правової політики, місцевого самоврядування та депутатської етики ради.
Стаття 42. Депутатське запитання
Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом ради інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Депутат ради може звертатися із запитанням до головуючого на засіданні, посадової особи або виступаючого на пленарному засіданні. Відповідь на запитання може бути оголошено на пленарному засіданні ради або надано депутату в індивідуальному порядку. Запитання не включаються до порядку денного пленарного засідання, не обговорюються і рішення по ньому не приймаються.
У випадку неможливості надати відповідь на депутатське запитання негайно, про що зазначає посадова особа, до якої депутат звернувся із запитанням, депутат викладає письмово своє запитання та передає його до секретаріату.
Секретаріат оформляє та узагальнює письмові запитання, що надійшли під час пленарного засідання, та направляє їх відповідним посадовим особам, які у місячний термін з дня оголошення запитання повинні направити авторам запитань письмові відповіді.
Стаття 43. Депутатське звернення
Депутатське звернення – це викладена в письмовій формі вимога депутата ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Порядок розгляду депутатських звернень і надання відповідей на них визначається статтею 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Стаття 44. Депутатські фракції, групи ради
Для вироблення спільних позицій, концепцій, поглядів з питань, що розглядаються радою або входять до сфери її компетенції, депутати можуть добровільно за взаємною згодою створювати депутатські фракції, групи.
Депутатська група складається не менше як з п’яти депутатів. Депутатські фракції і депутатські групи здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Депутатська група – це об’єднання депутатів ради на основі їх взаємної згоди для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень.
Депутати ради можуть об’єднуватися в депутатські групи за спільністю проблем, що їх розв’язують депутати, або іншими ознаками.
Депутатська фракція формується з депутатів ради, які обрані за списком місцевої політичної партії, та депутатів, обраних по мажоритарних округах міста Охтирка, які висувалися від цієї ж місцевої політичної партії, що за результатами виборів увійшли до складу ради, для реалізації програмних цілей партії на основі спільних ідеологічних поглядів. Повна та скорочена назва депутатської фракції може збігатися з назвою відповідної партії.
Депутатські групи формуються з депутатів ради, які представляють різні політичні партії, для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.
Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.
Порядок роботи депутатської фракції, групи, умови вступу до них, виходу чи виключення з них визначаються цим Регламентом та самою депутатською фракцією, групою.
Депутат повідомляє, шляхом подання заяви до керівника фракції про бажання входу (виходу) до (із) фракції, після чого фракція приймає відповідне рішення. Керівник фракції письмово повідомляє міського голову про прийняте рішення.
При надходженні до ради письмового повідомлення на ім’я міського голови про сформування депутатської фракції та групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів ради, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні ради доводиться до відома депутатів ради. Інформація заноситься до протоколу пленарного засідання ради, що є фактом реєстрації відповідної групи або фракції. Обговорення та голосування з питання створення депутатської групи або фракції не проводиться.
Депутат може входити до складу лише однієї зареєстрованої депутатської фракції, групи.
Депутатська фракція, група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради за рішенням зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до їх складу.
Кожна депутатська група реєструється радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу. До подання, підписаного депутатами цієї групи додається письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу, партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.
Про зміни в складі депутатської групи, фракції її повноважний представник письмово повідомляє міського голову. Це повідомлення підписує депутат, щодо якого воно подається, або лише повноважний представник депутатської групи, фракції, якщо депутата виключено з групи, фракції.
У разі, коли склад депутатської фракції чи групи стає меншим ніж встановлена в Регламенті кількість, вона через 15 днів після отримання повідомлення оголошується міським головою розпущеною. Розпуск (саморозпуск) депутатської фракції та групи не є підставою для перегляду персонального складу органів ради.
Діяльність депутатської фракції, групи припиняється:
– у випадку вибуття з неї окремих депутатів, якщо в її складі залишається менше п’яти депутатів;
– у випадку прийняття депутатами, які входять до її складу, відповідного рішення;
– після закінчення повноважень міської ради.
Кожна депутатська фракція, група має гарантоване право на :
– пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;
– попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує ради;
– виступ свого представника з усіх питань порядку денного.
Жодна депутатська група, фракція не має права виступати від імені ради.
Стаття 45. Погоджувальна рада депутатських груп та фракцій
З метою підвищення ефективності роботи ради та сприяння організації розгляду питань на пленарних засіданнях з ініціативи міського голови може утворюватися погоджувальна рада депутатських груп та фракцій.
До складу погоджувальної ради депутатських груп та фракцій входять міський голова, секретар ради та керівники депутатських груп та фракцій з правом ухвального голосу. У роботі погоджувальної ради депутатських груп та фракцій беруть участь голови постійних комісій ради з правом дорадчого голосу.
Головує на засіданнях погоджувальної ради депутатських груп та фракцій міський голова. У разі його відсутності на засіданнях головує секретар ради. У разі відсутності когось із керівників депутатських груп та фракцій чи голів постійних комісій за їх дорученням у засіданнях погоджувальної ради депутатських груп та фракцій беруть участь їхні повноважні представники з числа депутатів ради.
Депутати ради мають право бути присутніми на засіданнях погоджувальної ради депутатських груп, фракцій, брати участь в обговоренні питань, що розглядаються на її засіданнях, вносити пропозиції щодо проектів порядку денного сесії.
Рішення погоджувальної ради депутатських груп, фракцій мають рекомендаційний характер.
Стаття 46. Звіти депутатів ради перед виборцями
Депутат ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу і роботу ради перед виборцями та об’єднаннями громадян.
Звіт депутата ради може бути проведено в будь який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органу самоорганізації населення.
Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів перед виборцями, своєчасно забезпечує їх довідковими та інформаційними матеріалами, необхідними для звіту.
Стаття 47. Помічники-консультанти депутата ради
Депутат ради може мати до п’яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах.
Депутат ради особисто здійснює персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата, організацію їх роботи та розподіл обов’язків між ними. Депутат ради в цьому випадку несе особисту відповідальність щодо правомірності своїх рішень.
Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата міської ради та інші питання їх діяльності визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата ради, яке затверджується рішенням ради.
Розділ V. СТРУКТУРА РАДИ
Стаття 48. Загальна структура ради
Рада має наступну структуру:
1) міський голова;
2) депутати міської ради;
3) постійні комісії міської ради;
4) тимчасові контрольні комісії міської ради;
5) секретар міської ради;
6) виконавчі органи міської ради.
У разі дострокового припинення повноважень окремих депутатів, внаслідок чого до складу міської ради входитиме менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така міська рада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.
Стаття 49. Міський голова
Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Охтирка.
Міський голова обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному чинним законодавством, і здійснює свої повноваження на постійній основі.
Міський голова очолює виконавчий комітет ради, головує на засіданнях ради. Міський голова підписує рішення та протоколи ради та виконавчого комітету ради.
Міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
Міський голова має такі повноваження:
1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організує в межах, визначених чинним законодавством, роботу ради та її виконавчого комітету;
3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря міської ради;
5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради;
6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету;
7) здійснює керівництво апаратом ради та виконавчого комітету;
8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, ради, її виконавчого комітету;
13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
14) представляє територіальну громаду міста Охтирка, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади міста Охтирка, а також повноваження ради та її органів;
16) укладає від імені територіальної громади міста Охтирка, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження ради;
17) веде особистий прийом громадян;
18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;
19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені чинним законодавством, цим Регламентом, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;
20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Міський голова при здійсненні наданих повноважень є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою міста Охтирка та радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою міста Охтирка на відкритій зустрічі з громадянами.
Міський голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради на вимогу не менше половини депутатів у будь-який визначений ними термін, але не рідше одного разу на рік.
Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Повноваження міського голови можуть бути достроково припинені на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Стаття 50. Секретар міської ради
Секретар міської ради обирається радою з числа депутатів за поданням міського голови шляхом таємного голосування на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі.
Кандидат на посаду секретаря міської ради вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування.
Секретар міської ради:
1) у разі дострокового припинення повноважень міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень тимчасово здійснює його повноваження з моменту дострокового припинення повноважень міського голови і до моменту вступу на посаду новообраного міського голови відповідно до закону;
2) скликає сесії ради, відкриває та веде їх, підписує протоколи і рішення сесій у випадках, передбачених законом;
3) повідомляє депутатів ради і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення пленарного засідання ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
4) організовує підготовку сесій ради та її пленарних засідань, питань, що вносяться на розгляд ради;
5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;
6) за дорученням міського голови координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рішень та рекомендацій;
7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
8) організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів та виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;
9) забезпечує зберігання офіційних документів ради та забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
10) вирішує за дорученням міського голови інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.
У разі звільнення з посади секретаря міської ради у випадку відсутності міського голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень, міська рада із свого складу за пропозицією однієї третини депутатів від загального складу ради обирає секретаря міської ради, який працює в раді на постійній основі.
Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Стаття 51. Постійні комісії та тимчасові контрольні комісії ради
Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого органу.
Постійні комісії ради є підзвітними та відповідальними перед міською радою.
Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються даним Регламентом та Положенням про постійні комісії, що затверджується окремим рішенням ради.
При міській раді шостого скликання створюються такі постійні комісії:
– з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій;
– з питань промисловості, підприємництва, транспорту і зв»язку;
– з питань містобудування, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища;
– з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства;
– з питань правової політики, місцевого самоврядування та депутатської етики;
– з питань гуманітарної політики та соціального захисту.
Засідання постійних комісій ради скликається в міру необхідності, але не рідше термінів, визначених Положенням про постійні комісії ради.
Персональний склад постійних комісій формується з числа депутатів. Депутат ради має входити до складу однієї постійної комісії. До складу постійних комісій не можуть бути обраними міський голова, секретар ради.
Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах.
Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голів та членів постійної комісії. Всі інші питання структури постійної комісії вирішуються відповідною комісією.
На пленарному засіданні сесії ради після обрання повного складу членів постійної комісії із її складу обирається голова комісії за поданням міського голови. Заступник голови та секретар постійної комісії обираються на засіданні постійної комісії.
Загальний склад постійної комісії ради складає не менше 5 осіб.
Правомочний склад постійної комісії – не менш половини від загального складу комісії.
Питання про обрання голів постійних комісій не потребує підготовки в постійних комісіях.
Список для обрання голів постійних комісій повинен містити:
– назви всіх постійних комісій;
– прізвища, імена та по батькові відповідних кандидатів на посаду;
– посилання на належність кандидата (депутата) на посаду до депутатської групи або фракції.
Голови постійних комісій обираються за списком «в цілому» без обговорення на пленарному засіданні сесії ради способом, передбаченим частиною 2 статті 34 даного Регламенту.
Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Тимчасові контрольні комісії ради подають звіти і пропозиції на розгляд ради.
Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, кількісний і персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше третини депутатів від загального складу ради. Формування тимчасових контрольних комісій може здійснюватися, якщо на цьому наполягає хоча б одна депутатська фракція, на засадах пропорційного представництва депутатських фракцій.
Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, у закритому режимі. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі фахівці, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, що стала їм відома у зв’язку з її роботою.
Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.
Стаття 52. Робочі групи ради
З метою вивчення окремих питань та розробки і підготовки проектів рішень ради можуть створюватися робочі групи у складі депутатів ради в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Стаття 53. Виконавчі органи ради
Виконавчими органами ради є її виконавчий комітет, відділи, управління, інші створені радою органи.
Виконавчі органи ради утворюються радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актів України та Статуту територіальної громади міста Охтирка.
Виконавчі органи ради є підконтрольними і підзвітними раді, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Структура, загальна чисельність виконавчих органів ради, положення про ці органи, витрати на їх утримання затверджується радою.
Розділ VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 54. Контроль за дотриманням Регламенту
Контроль за дотриманням Регламенту покладається на постійну комісію з питань правової політики, місцевого самоврядування та депутатської етики.
Під час пленарного засідання ради контроль за додержанням Регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні та секретаріат.
Секретар міської ради О.В.Цілуйко